Головним аргументом для ухвалення такого рішення є те, що повернуто історичну справедливість, адже брати Андрей і Климентій Шептицькі були фундаторами майбутнього музею архітектури і побуту.
«Цей документ підготовлено з метою вшанування блаженного Климентія Шептицького, завдяки участі якого на територію Музею народної архітектури та побуту була перенесена унiкальна пам’ятка сакрального мистецтва – церква святого Миколая Чудотворця з села Кривки Турківського району», – мовиться у поясненні до ухвали.
Офіційно музей досі мав назву Музей народної архітектури і побуту, а львів’яни його називають просто – Шевченківський гай, Кайзервальд.
Згідно з науковими дослідженнями, на цій території музею у 1927 році митрополит Андрей Шептицький і його брат, отець Климентій Шептицький заснували Свято-Іванівську Лавру Студійського уставу УГКЦ.
Шептицькі за свої гроші придбали землю і будинок, але не почали будівництво нової церкви для потреб монастиря, а дослухалися до поради мистецтвознавців Михайла Драгана та Іларіона Свенціцького і у 1930 році перевезли у Львів із Турківщини бойківську дерев’яну церкву 1763 року. І цей храм став першим експонатом Музею народної архітектури і побуту.
